Ми чекаємо: відчай, що перетворився на віру

На Харківщині в Златопільській громаді час вимірюється не хвилинами, а днями очікування. Для десятків родин, чиї близькі зникли безвісти або перебувають у російському полоні, кожен світанок — це виклик, а кожен вечір — молитва.

Проте в цьому морі невідомості вони знайшли те, що не дає піти на дно: одне одного. Згуртованість допомагає конвертувати паралізуючий страх у корисну дію. Родини громади разом організовують заходи, приймають участь у акціях, збирають допомогу для побратимів своїх рідних. Це дає відчуття причетності до спільної справи та наближає момент, коли в телефонній трубці нарешті пролунає: «Я вдома».

Вони не просто чекають — вони борються, тримаючись один за одного, бо знають: разом вони вистоять, поки останній захисник не повернеться до рідного дому.

Для того, чтобы оставить комментарий вам необходимо Войти или Зарегистрироваться