Росія хоче стерти з лиця землі громаду на Сумщині

Скоро два роки від початку повномасштабного вторгнення нацистської росії в Україну. За цей час багато що змінилось і багато в чому змінились ми самі. Первомайщина і надалі залишається прифронтовою територію, куди, дякуючи ЗСУ, не ступала нога російського окупанта. Дехто на Первомайщині втрачає багато часу та енергії, аби бідкатись про наболіле – ями на дорогах міста, іноді напівтеплі батареї, несправедливість у процесі перейменування міста, недостатність гуманітарної допомоги тощо. А чи замислювались ми, чим сьогодні живуть мешканці прикордонних громад? Сьогодні наша розмова з давнім другом і колегою, головним редактором Великописарівської газети «Ворскла» Олексієм Пасюгою. Його рідна громада Сумської області всього в кількох кілометрах від кордону з нацистською росією.

Ось що розповів телерадіокомпанії «Надія» Олексій Борисович Пасюга:

«В нашу громаду громаду російські окупанти зайшли на танках у перший же день повномасштабної війни (24 лютого 2022 року). Скажу відверто, дехто із моїх земляків тоді махав цим «асвабадітєлям» ручками, чекав та радів руському миру. Не забуду, як у нашому місцевому магазині знайомий юнак радісно-стверджувально запитав у мене: «Борисович, ми ж не будемо стріляти по руським братьям?!». Відповів я, як належить, і щоб почули всі. Але не те головне – цікаво, чи змінив свою думку цей молодий чоловік, коли побачив, що «братья» зробили з його рідною Великою Писарівкою? Тоді, в перші дні окупації нашого селища, загинула працівниця терцентру, яка несла хліб своїм немічним підопічним. Поранені та скалічені люди. Зруйновані будівлі. Перелякані діти. Про загиблих домашніх улюбленців, тварин і птахів годі й казати. Було важко. Дуже важко».

На запитання телерадіокомпанії «Надія», як розпочався для Великописарівської громади та її мешканців новий 2024 рік, Олексій Борисович Пасюга розповів наступне:

«Початок нового року для нашої прикордонної громади став надважким. 2 січня пролунало відразу 13 вибухів. Російські окупанти били як з мінометів, так і з артилерії. Вже 2 січня ворог по нашому селищу бив зранку. А вдень стався «прильот» в самий центр Великої Писарівки – в будівлю магазину. 

Коли наступного дня люди вийшли прибирати та усівати наслідки обстрілів, російські нацисти знову почали обстріл Великописарівської громади. Били прямо по вулицям селища, по мирним людям.Ворог обстріляв те саме місце артилерією. Загинула наша місцева мешканка, яка служила у прикордонному загоні. В цей час вона щойно скупилась в цьому магазині на день народження своєї 10 річної донечки. Влітку вона поховала чоловіка, теж прикордонника. Дитина лишилась сиротою. Вщент зруйнована аптека, частина магазину, зруйнована музична школа, триповерхова будівля колишнього універмагу, де орендували площу декілька магазинів та інші будівлі..    5 січня ворог бив з мінометів, 28 вибухів. В ніч з 5 на 6 січня – 5 мінометних вибухів. А безпосередньо 6 січня - 93 (!) вибухи, з них 40 – із мінометів, 29 – із гранатометів та 24 – з артилерії! 7 січня у нас в громаді було 15 мінометних вибухів. 8 січня -  12 мінометних вибухів, 9 січня – 8 артилерійських вибухів.

11січня, приблизно о 22:15 год. російські нацисти обстрілювали наше селище та навколишні села із різних видів зброї. Окупанти пошкодили будівлі та котельні місцевої школи. Вибито майже усі 150 вікон. Від двох ракет С-300 утворилися вирви глибиною чотири метра. 

12 січня російські окупанти поновили обстріли ракетами С-300 та мінометами. Цього дня о 23:15 год. по одному із сіл нашої громади росіяни вдарили з потужної зброї – зруйнований будинок, на місці «прильоту» утворилась вирва глибиною майже 5 метрів. Вибух був настільки потужним, що здригнулись будинки, розташовані за кілька кілометрів від вибуху.

За дві останніх ночі, крім мінометних та артилерійських снарядів, російські нацисти били по нашій громаді ще й кількома ракетами С-300, зруйнувавши місцеву школу та будинки мирних мешканців.

А в ніч з 12 на 13 січня держава-терорист запустила на територію нашої Великописарівської громади відразу чотири ракети С-300. Внаслідок цієї атаки пошкоджено 10 житлових будинків, багато будівель цивільної інфраструктури, ЛЕП та інше.

Станом на 16 січня обстріли нашої громади російськими окупантами продовжуються з різною інтенсивністю. Але ми продовжуємо вірити в ЗСУ та усіма силами та можливостями допомагаємо нашим захисникам, а також тримаємо свій інформаційний фронт. Днями вийшов вже третій в цьому році номер Великописарівської газети «Ворскла». Разом до Перемоги! Все буде Україна!

Для того, чтобы оставить комментарий вам необходимо Войти или Зарегистрироваться