В Олексіївці на Алеї Слави відкрито 5 меморіальних банерів загиблих Героїв

Пам’ять, що карбується у серцях: на Харківщині в Олексіївській громаді на Алеї Слави відкрито п'ять меморіальних банерів на честь загиблих захисників

Вже багато років наша Україна виборює свою свободу і незалежність у жорстокій війні. Тисячі українських захисників і захисниць стоять на сторожі рідної землі, віддаючи найдорожче — своє життя — за мирне майбутнє кожного з нас.Білими янголами відлітають вони у небеса, залишаючи по собі вічну пам’ять… Пам’ять, яку ми, живі, зобов’язані берегти, шанувати та передавати з покоління в покоління.

На жаль, війна не оминає і Олексіївську громаду… У середу, 08 квітня 2026 року, Олексіївська громада зібралася у святому для кожного з нас місці — на Алеї Слави, щоб вшанувати пам’ять наших Героїв.
Ця Алея вже стала символом мужності, незламності та великої жертовності наших земляків. І сьогодні вона, на жаль, доповнюється новими пам’ятними знаками нашим землякам — Героям:

Камінському Миколі Вікторовичу,

Гостєву Віталію Олександровичу,

Христосову Станіславу Сергійовичу,

Євстратенко Сергію Олексійовичу,

Воробйову Олексію Олеговичу,

Наші Герої віддали своє життя за Свободу та Незалежність України.

Їхні імена навіки закарбуються тут — у нашій пам’яті, у наших серцях, у нашій історії.

Ми пам’ятаємо… Ми вдячні… Ми не забудемо…

- Камінський Микола Вікторович народився 20 листопада 1977 року в селі Бродниця Рівненської області. Коли йому виповнився лише рік, родина переїхала до села Красиве Первомайського району Харківської області. Саме там пройшли його безтурботні дитячі та юнацькі роки.
Микола був працьовитим, щирим і добрим чоловіком. Усе життя працював механізатором, був надійною опорою для рідних і прикладом людяності для оточуючих.
21 липня 2023 року став на захист України. Проходив військову службу водієм першого відділення кулеметного взводу у військових частинах А 4963 та А 4820.
3 листопада 2024 року, під час бойових дій поблизу села Вишневе Покровського району Донецької області, загинув, виконуючи військовий обов’язок.

- Гостєв Віталій Олександрович народився 25 червня 1982 року в селі Більшовик Первомайського району Харківської області.
З дитинства він був відповідальним, допитливим і цілеспрямованим. Завжди прагнув до знань, самостійно навчався, любив відкривати для себе нове. Віталій вирізнявся щирістю, добротою та любов’ю до рідної землі.
30 травня 2024 року був призваний на військову службу до лав Збройних Сил України. Згодом за власним бажанням перейшов до Національної гвардії України, де проходив службу стрільцем-санітаром 1 відділення 1 стрілецького взводу 5 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини А3035 Східного оперативно-територіального об’єднання НГУ.
1 серпня 2025 року, виконуючи свій військовий обов’язок, поблизу населеного пункту Часів Яр Донецької області, отримав поранення, несумісні з життям.
Посмертно нагороджений «Хрестом Героя» (наказ №1872 від 05 серпня 2025 року).

- Христосов Станіслав Сергійович народився 30 січня 1985 року в селі Киселі Первомайського району Харківської області.
У 7 років пішов до школи, навчався в загальноосвітній школі 1-3 ступенів с.Киселі Первомайського району Харківської області.
Після закінчення 9 класу пішов працювати.
Був працьовитою, доброю та щирою людиною. Завжди допомагав іншим, ніколи не відмовляв у підтримці, користувався повагою серед односельців.
13 липня 2024 року став до лав Збройних Сил України, проходив службу у військовій частині А3425. Під час виконання бойових завдань неодноразово отримував поранення, проходив лікування та повертався до служби.
Станіслав був дуже хорошим сином, батьком для свого сина і добрим другом для своїх племінників.
12 липня 2025 року, солдат, Христосов Станіслав - помер у лікарні міста Харкова внаслідок важкої хвороби.

- Євстратенко Сергій Олексійович народився 9 липня 1989 року в селищі Дворічна. Згодом проживав у селі Петрівка Первомайського району Харківської області. У 2012 році переїхав до Олексіївської громади.
Сергій був мужнім, відповідальним і відданим своїй справі. Його поважали за силу духу, щирість та готовність завжди підтримати.
З початком російської агресії Сергій не зміг залишитися осторонь.
У 2015 році він підписав контракт і вирушив захищати рідну землю. Його життя відтоді було нерозривно пов’язане з військовою службою та обов’язком перед Україною.
Брав участь у бойових діях, неодноразово отримував поранення, але щоразу повертався до побратимів.
17 лютого 2016 року Сергій був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».
29 лютого 2020 року він пройшов курс фахової підготовки за спеціальністю «гранатометник» і здобув кваліфікацію спеціаліст 3 класу.
За мужність і відданість отримав подяку від командування 46-го окремого штурмового батальйону «Донбас».
Повномасштабне вторгнення зустрів на передовій. Його стійкість, вірність Присязі та любов до Батьківщини були прикладом для інших.
15 серпня 2025 року раптово зупинилося серце воїна.

- Воробйов Олексій Олегович народився 17 квітня 1988 року в селі Олексіївка.
Освіту здобував у Олексіївській загальноосвітній школі I-III ступенів.
Був працьовитим, відповідальним і надійним чоловіком. Його поважали за доброту, щирість та готовність завжди прийти на допомогу.
У 2008–2009 роках проходив строкову військову службу в місті Кам’янець-Подільський.
28 лютого 2025 року став до лав Збройних Сил України, де служив водієм бойового багі та сумлінно виконував поставлені завдання, зарекомендувавши себе як надійний побратим.
Під час виконання бойового завдання врятував життя своїх товаришів, однак отримав тяжке поранення.
20 листопада 2025 року серце воїна зупинилося у військовому шпиталі міста Дніпро.

Схилити голови в пошані прийшли рідні, друзі, представники місцевого самоврядування, мешканці громади, односельці.

Олексіївський сільський голова Анатолій Страхов низько вклонився перед родинами полеглих Героїв-земляків за ратний подвиг їх синів, висловив щирі співчуття від себе особисто та від імені мешканців усієї громади. А також зазначив, що вшанування пам’яті полеглих воїнів-земляків є священним обов’язком кожного із нас, яка щодень нагадуватиме нам про дорогу ціну нашого мирного життя.

Право відкрити пам’ятні знаки надали родичам полеглих Захисників. Освячення банерів здійснив настоятель Свято-Троїцького храму отець Миколай.

Під час заходу присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих Героїв. До підніжжя банерів покладені живі квіти — як символ вдячності та скорботи. Запалені свічі пам’яті мерехтіли у весняному повітрі, нагадуючи про те, що світло душ полеглих Захисників не згасне, воно й далі житиме у вдячних серцях кожного із нас.

БЕЗМЕЖНА ВДЯЧНІСТЬ І ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ВАМ, ГЕРОЇ! 

ВІЧНА І СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ УСІМ ЗАГИБЛИМ ЗА УКРАЇНУ ВОЇНАМ-ЗАХИСНИКАМ!

Для того, чтобы оставить комментарий вам необходимо Войти или Зарегистрироваться